Biblioteka Gdynia: Як дві краплі води / Jak dwie krople wody

!

1000 знаків Олександри це авторські рецензії на книжки, які можна знайти на полицях Бібліотеки Гдиня. Олександра Рудік пише двома мовами українською та польською.

Олександра волонтерка Європейського Корпусу Солідарності, викладачка вищої школи, любителька книжок та чорної кави.
За більше ніж півроку в Польщі встигла прочитати достатньо, щоб почати складати список власних книжкових рекомендацій

**Як дві краплі води

Йоанна Яґелло «Як зерна піску»**
Романи з категорії «young adult» завжди привертали мою увагу, бо в них можна знайти щось, що давно пережив та забув, або щось, що непокоїть і досі. Це завжди своєрідна подорож у часі: приємна чи ні залежить від мандрівника.
Дія роману відбувається в прибережному місті Сопот. Відомий усім місцевим пляжний променад в напрямку Гдині, мінливість балтійської погоди, дощі та холодне сонячне світло створюють ефект присутності, близькості до персонажів, відчуття, що іноді життя робить з такими різними нами дуже подібні речі.
Анна та Ніна подруги не розлий вода. Їхнє «разом», яке триває з дитинства, раптом перестає існувати. Анна опиняється сам на сам із ворожим до неї світом, де, здається, неможливо загасити біль втрати та знову знайти друга.
Попереду у неї шлях віднайдення себе справжньої, вихід із тіні своєї «кращої копії», подолання стіни мовчання та відчуження між нею та матір’ю, усвідомлення того, що вміння пробачати дається дорогою ціною і сказати самій собі «дівчинко, ти ні в чому не винна» іноді набагато важче, ніж можна уявити.

!

_1000 znaków Oleksandry _to autorskie recenzje tytułów, które znajdziecie w Bibliotece Gdynia. Oleksandra Rudik pisze w dwóch językach ukraińskim i polskim.
Oleksandra jest wolontariuszką Europejskiego Korpusu Solidarności, wykładowczynią na uczelni wyższej, miłośniczką książek i czarnej kawy.
Przez ponad sześć miesięcy w Polsce udało się jej przeczytać wystarczająco dużo, aby rozpocząć tworzenie listy własnych rekomendacji książkowych.

Jak dwie krople wody

Recenzja książki Joanny Jagiełło Jak ziarna piasku”
Powieści z kategorii young adult zawsze przyciągały moją uwagę. Można w nich znaleźć coś, co od dawna było doświadczane i zapomniane lub coś, co wciąż martwi. To coś, zawsze podobnie do podróży w czasie przyjemnej lub nie, zależy od podróżnika.
Akcja powieści rozgrywa się w nadmorskim Sopocie. Znana promenada plaże prowadzące do Gdyni, różnorodność bałtyckiej pogody, deszcze i zimne słoneczne światło tworzą efekt obecności, bliskości wobec bohaterów, poczucia, że czasami życie robi z nami bardzo podobne rzeczy.
Anna i Nina są najlepszymi przyjaciółkami. Ich razem”, stworzone w dzieciństwie, nagle przestaje istnieć. Anna czuje się samotna. We wrogo nastawionym do niej świecie wydaje się niemożliwe stłumić ból utraty i ponownie znaleźć przyjaciela.
Przed nią ścieżka odnalezienia prawdziwej siebie, wychodzenia z cienia jej lepszej kopii, przezwyciężenia muru ciszy i wyobcowania między nią a jej matką, uświadomienia sobie, że zdolność wybaczania czasami kosztuje zbyt wiele. Powiedzieć sobie Dziewczyno, to nie jest twoja wina” jest czasem o trudniejsze niż można sobie wyobrazić.

bibliotekagdynia.pl/uncategorized/%d1%8f%d0%ba-%d0%b4%d0%b2%d1%96-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%bb%d1%96-%d0%b2%d0%be%d0%b4%d0%b8-jak-dwie-krople-wody/